Історія коледжу

Машинобудівний коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара ввійшов у третє тисячоліття флагманом Дніпропетровщини щодо підготовки висококваліфікованих кадрів для машинобудування. За піввікову діяльність неодноразово змінювався статус навчального закладу, однак незмінним залишався його високий престиж як осередку освіти.

Етапи освітянського шляху

1958-1960 роки

За розпорядженням Ради народного господарства Дніпропетровського економічного адміністративного району на базі вечірнього відділення Дніпропетровського механічного технікуму був створений Дніпропетровський вечірній машинобудівний технікум та розташований в приміщенні навчального корпусу Дніпропетровського гірничого технікуму за адресою: вул. Дзержинського, 2. Першим директором і організатором технікуму став Кулаков Василь Костянтинович.

Велась підготовка фахівців зі спеціальностей «Обробка металів різанням», «Монтаж і ремонт верстатного обладнання», «Сільськогосподарське машинобудування», «Ливарне виробництво чорних металів».Розпорядженням Раднаргоспу Дніпропетровського економічного адміністративного району від 27.06.1959 року вечірній технікум було реорганізовано в Дніпропетровський машинобудівний технікум.

Базовими підприємствами були визначені: Завод середніх та важких механічних пресів, Верстатобудівний завод та Завод сільськогосподарського машинобудування ім. Ворошилова.

1960-1967 роки

Колектив Дніпропетровського машинобудівного технікуму очолила директор Волнянська Лариса Макарівна.

Були відкриті нові спеціальності «Кузнечно-пресове машинобудування», «Промислове обладнання», «Металургійне машинобудування». Удосконалювалась навчально-методична база, створювалися нові кабінети і лабораторії.

За Постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1965року № 1084 технікум був переданий в підпорядкування до Міністерства важкого, енергетичного та транспортного машинобудування.

Базовими підприємствами були визначені: Дніпропетровський завод металургійного обладнання, Дніпропетровський завод важкого машинобудування ім. Артема, Дніпропетровський агрегатний завод.

На лівобережній частині міста розпочалося будівництво навчальних корпусів та навчально-виробничих майстерень.

1967-1992 роки

Директором технікуму був призначений Мосейченко Іван Дмитрович – заслужений учитель України.

Розбудовувалася матеріально-технічна база Машинобудівного технікуму по вул. Бердянській, 5. Був введений в експлуатацію навчальний корпус № 1 (1973 р.), почали функціонувати навчально-виробничі майстерні, які протягом 20 років очолював Мазепа М.С. Забезпечується потужний лабораторний практикум; педагогами-новаторами Стіскіним Г.М., Топчієвим В.А., Грибовим М.М. створюється навчально-методична база щодо впровадження найсучасніших технологічних процесів металообробки, налагодження й експлуатації верстатів з ЧПУ.

Їх багаточисельні методичні розробки відомі фахівцям галузі за межами країни.

В технікумі започатковує роботу госпрозрахункове експериментальне конструкторсько-технологічне бюро, переоснащується парк верстатів навчально- виробничих майстерень.

Машинобудівний технікум визнано кращим у Всесоюзному конкурсі на кращу експериментально-конструкторську, дослідницьку та творчу роботу.

Завершено будівництво навчального корпусу № 2 (1980 р.) та комплексу патріотичного виховання в навчальному корпусі № 3 (1981 р.), де урочисто відкрито діораму «Битва за Дніпро».

На відзнаку пошукової роботи військово-патріотичного клубу «Подвиг» (під керівництвом ветерана Великої Вітчизняної війни Грибова М.М.) колектив слідопитів удостоєний честі сфотографуватися біля Прапора Перемоги.

Розпочав свою діяльність Музей бойової та трудової слави коледжу (1981 р.). У1980 році технікум був представлений на Виставці досягнень народного господарства СРСР,

Відзначений дипломом 1 ступеня, викладачі та фахівці нагороджені золотими, срібними та бронзовими медалями за високі досягнення у навчально-методичній та дослідно-конструкторській діяльності, серед них: Єрмолаєв В.М., Мосейченко І.Д., Стіскін Г.М., Топчієв В.А., Успенська Г.Ф., Сухомлин М.П., Грибов М.М., Гуревич Д.Г., Завізіон С.М., Каменська В.І., Кочерга М.Г., Мазіна А.А., Марченко О.Г., Несонова Г.С., Безпрозваний Ф.І., Лиска В.Г.

Започатковані нові спеціальності: «Експлуатація промислових роботів», «Експлуатація та налагодження електронних пристроїв програмного управління в автоматизованому виробництві». В 1990 році творча група під керівництвом викладача Безпрозваного Ф.І. стає Лауреатом Всесоюзного конкурсу на кращу організацію науково-технічної творчості студентів середніх спеціальних навчальних закладів.

Наказом Міністерства важкого машинобудування СРСР від 19.03.1991року № 85 технікум реорганізовано в Дніпропетровський коледж-підприємство. Була модернізована навчально-виробнича база майстерень і лабораторій, розроблялися наочні посібники та прилади для металообробки.

З 1992 року відповідальний і складний період реформування системи вищої освіти коледж очолює директор Аулов В’ячеслав Васильович.

Матеріально-технічна база закладу приводиться у відповідність до нових стандартів освіти: поліпшуються методи управління навчально-виховним процесом; впроваджуються прогресивні інформаційні технології та комп’ютеризація навчального процесу; відкриваються нові спеціальності: «Економіка підприємства» та «Обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічних комплексів» , з якої коледж визнаний базовим по розробці освітнього стандарту в Україні.

У 1997 році Машинобудівний коледж постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1997 року № 526 введено до структури Дніпропетровського державного університету.

Здійснено перехід до безперервної освіти коледж-університет, розроблена концепція координації підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Студентам надається можливість навчатися одночасно за двома спеціальностями. З 1998 року коледж здійснює освітню діяльність за II-им рівнем акредитації, має право на надання вищої освіти за вимогами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра зі спеціальностей «Металорізальні верстати та системи», «Робототехнічні системи та комплекси» та «Економіка підприємства».

У 1999 році, з метою розширення освітніх послуг з напряму підготовки «Економіка і підприємництво», починається підготовка фахівців зі спеціальності «Фінанси».

Укладаються довгострокові угоди про співпрацю з підприємствами і організаціями, які є базовими для проходження виробничих практик та працевлаштування студентів коледжу. Такими є

- ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова»;

- ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод»;

- ПАТ КБ «Приват Банк»;

- ДП «Ощадбанк»;

- ДП «Укрпошта» та інші.

У 2000 році коледж перейменовано в Машинобудівний коледж Дніпропетровського національного університету.

У 2001 році на Всеукраїнській студентській олімпіаді з технології машинобудування студенти коледжу під керівництвом викладач Кравченко І.І. стали переможцями і нагороджені дипломом I ступеня.

На потребу сучасного машинобудування з 2002 року в коледжі діє наскрізна програма практичної підготовки студентів на власній виробничій базі.

Впроваджуються інноваційні освітні технології з використанням в навчальному процесі ліцензованого програмного забезпечення «Компас - 3D», «Вертикаль», «1С Бухгалтерія» та інші.

Обладнані вісім комп’ютерних кабінетів ( 64 робочих місць ) з підключенням до мережі Інтернет, введено в експлуатацію верстат з програмним управлінням моделі 16Б16Т2.

У зв’язку з присвоєнням Дніпропетровському національному університету імені видатного письменника і громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара в 2008 році коледж перейменовано в Машинобудівний коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

З 2014 року коледж очолює директор Білій Анатолій Іванович.